|
| CХІДНЕ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКЕ ПОЛІССЯ |
 |
|
Cхідне, чернігово-сіверське Полісся
Східне, чернігово-сіверське Полісся є суміжною зоною трьох слов'янських народів. Вона увібрала окремі елементи сусідніх етнокультур. До того ж цей реґіон, порівняно з іншими, є найбільш промислово-урбаністичним, що зумовило використання в костюмі купованих, мануфактурних тканин. Наслідування міської європейської моди проявляється також у приталеному крої та включенні у чоловічий костюм такого елемента, як жилет. Використання у строї шийної хустки також не є випадковим. Такий спосіб носіння хустки був праобразом сучасного галстука або краватки. Ця деталь одягу прийшла з Європи на початку ХVIIIст., коли більший вплив мала німецька та голандська моди, тому поширенішою на Поліссі стала саме назва "галстук". Цікавим є той факт, що візуальна близькість деяких елементів костюма має свою місцеву назву. Мова йде про жіночі, так звані "юпки з нагрудниками", які віддалено нагадують російські сарафани. Ще одним важливим елементом чернігівського строю є вишивка на жіночих сорочках, яка перегукується з тканими узорами на кролевецьких рушниках і є інтерпретацією царської символіки - двоглавих орлів.
Прикладом східнополіського вбрання може бути весільний стрій молодих з колишнього Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, тепер Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Поверх вишитої весільної сорочки молода була одягнута в своєрідну "спідницю з нагрудником" або "юпку з нагрудником", відрізну по лінії талії та розширену донизу. Колір такої "спідниці з нагрудником" міг бути зеленим, малиновим, червоним, але обов'язково яскраво насиченого відтінку. Поверх неї одягався фартух переважно чорного кольору, розшитий кольоровим шовком рослинними мотивами. Стан оперізував весільний тканий "кролевецький" рушник. Головним убором був весільний вінок з шерстяних помпонів червоного кольору з кольоровими стрічками. У молодого основними у строї були весільна сорочка з вишитим стоячим коміром та пазухою, поверх якої одягалась жилетка і чумарка, пошиті з купованої тканини. Штани підперізувались тканим або плетеним поясом. Невід'ємний атрибут чоловічого вбрання - смушкова шапка, яка у весільному варіанті прикрашалась червоною стрічкою або весільним віночком.
Святковий костюм міг бути доповнений сірою свитою з домотканого сукна, по краю, на полах, по шиї та манжетах оздобленою чорним оксамитом, кольоровою тасьмою та узорною машинною строчкою. Окрім вищезгаданої "спідниці з нагрудником" на Східному Поліссі носили рясні спідниці з фабричної тканини, з шести-семи полотнищ (пілок), які зшивалися та збиралися зверху у дрібні складки чи збори. Також побутували фартухи з домотканого полотна, пишно оздоблені кольоровим мереживом і вишивкою.
Жіночим поясним одягом також були запаски, переткані поперечними смугами (задня - чорного кольору, а передня - синього), виготовлені з товстого доморобного сукна. У свята жінки одягали плахти одноколірні або строкаті - ткані у клітинку. Також ознакою жіночого вбрання були головні убори у вигляді очіпків, наміток, хусток. Очіпки виготовлялися із ситцю або вив'язувались із ниток.
|
|
