|
| МАРІЯ ПРІЙМАЧЕНКО |
 |
|
Марія Пріймаченко
Творчість Марії Приймаченко (1908-1997, с. Болотня Іванківського р-ну Київської обл.) демонструє поєднання орнаментально-декоративних начал народної вишивки, писанок, розпису і фігуративних начал народної картини. Творча манера майстрині тяжіє до фігуративно-сюжетної картинності. Її твори органічно пов'язані з пісенним фольклором, з поліським казками, легендами та повір'ями. Образ українського Полісся в її баченні є синтезом численних образів лісу, озера, струмка, болота, лісових квітів, грибів, лісових і болотяних (фантастичних) звірів і птахів.
Фольклорно-орнаментальний спосіб художнього мислення М.Приймаченко насамперед позначився на просторовому характері її творів. Якщо у К.Білокур простір семантично стратифікований, то у М.Приймаченко - образно персоніфікований. Її фігуративно-сюжетні речі, як правило, поділені на три просторові плани, що символізують небо, землю і воду, а люди і звірі вписуються у ці плани за законами так званої ієрархічної перспективи. Поетика української народної картини становить один із образних аспектів творчості художниці. Найчастіше вона зверталася до теми зустрічі козака й дівчини біля криниці та створила численні варіанти, в яких змальовує сцену зустрічі не у побутово-родинному, а у тотемно-родовому плані.
Творчість Марії Приймаченко - культурний феномен не тільки українського, а й міжнародного значення. Так, символіко-містичне, пророче значення має її апокаліптичний цикл страшних звірів, у якому закодоване передбачення чорнобильської катастрофи.
О.Найден,
доктор мистецтвознавства
|
|
