|
| ВЕЛИКОДНІ ВІРШІ |
 |
|
Крім "волочебних" поздоровних пісень, на другий день свят виголошувалися ще спеціяльні великодні вірші. Вірші виголошували здебільшого діти, переважно хлопчаки, перед хрищеним батьком, матір'ю, дідом, бабою або іншою ріднею. Ось приклад такого вірша з Херсонщини:
Христос воскрес, не сам я знес,
А сам з собою душу покою.
Прийняв Христос великі муки,
Взяли Його під Божі руки,
Його мати стояла, такі слова звіщала:
"Ой, синочку мій ясний,
Перед тобою світ красний,
Як будеш ти воскресати,
Будуть перед тобою янголи літати,
З святим Воскресінням поздоровляти".
За таке поздоровлення діти діставали від господині крашанку, а від господаря гроші.
|
Христос воскрес,
Рад мир увесь!
Дождалися Божої ласки.
Тепер уже всяк
Наївся всмак
Свячвкеї паски.
Всі гуляють,
Ввзжваляють
Воскресшего Бога,
Що вже тая,
Всім до рая
Протерта дорога.
Злиї духи,
Власні мухи,
Всі уже послизли!
Загнав Ісус,
В пекло покус,
Щоб християн не гризли.
А смерть люта,
Що нам тута
Вельми докучала,
По болотам,
Очеретам,
Біжучи, кричала.
Там суцига,
Тепер біта,
Як маленька,
Твропленька!
Бо Біг хрестом,
Чорта з хвостом
Прогнав, як собаку. |
Сей чертельний
Змій пекельний
Із смертю злигався;
Во ад зажерти,
Всіх заперти,-
Так то ізмовлявся!
Вони тоє
Вкупі двоє,
Знюхавшись, танцюють,
Хоть старого,
Хоть малого,
Де попав, глибцюють!
Була воля,
Хоть й кроля,-
Та в рай не пускають!
На всіх трактах,
Й по болотах,
Сторожі стояли.
Серед шляху,
За шияху
До пекла хватали!
Того святці,
Попи й ченці
Не минали шляху.
Хвилозофи,
Крутопопи,
Набралися страху.
Пропав сей страх,
Заріс той шлях
Куп'ям та болотом |
|
|
